Студентам

 

Духовне життя

Соціальне життя

Навчальний процес

Правила написання

Відгук на прочитану літературу

Правила написання письмових

Стандарти оформлення

 
 
 

ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

І.  ЗАВДАННЯ

А.     Прочитати вказівки щодо завдання, переконавшись, що Ви повністю зрозуміли, що саме викладач вимагає від Вас, і за що Ви будете отримувати бали.

Б.      Якщо Ви не впевнені, зверніться до викладача за роз’ясненням.

ІІ. ТЕМА

А. Якщо є кілька тем на вибір або ви можете самостійно її сформулювати, то роботу слід розпочинати з вибору теми. Термін «тема» походить з грецької мови і означає «те, що покладено в основу, фундамент».

Б. Тема повинна дозріти

В. Тема, яку Ви вибираєте, має відповідати наступним вимогам:

1.      Вашим інтересам, прагненням та схильностям;

2.      мати теоретичне і практичне значення для життя Церкви;

3.      відповідати рівню вашої теоретичної і практичної підготовки

4.      меті завдання,

5.      типу письмової роботи (рапорт, стаття, інтерв’ю, обговорення),

6.      об’єму письмової роботи.

Г. Не турбуйтеся, якщо у Вас буде забагато матеріалу. Пізніше Ви зможете зменшити об’єм роботи до розміру, який від Вас вимагається.

Д. В. Переконайтеся, що:

1.      тема цікавить Вас,

2.      що Ви маєте достатньо доступних джерел інформації і часу для виконання письмової роботи,

3.      що тема має чіткі границі і зрозумілий об’єкт дослідження. Уникайте загальних тем, таких як „Історія християнської церкви”,

4.      переконайтеся, що Ваш викладач або декан схвалює тему. Якщо не схвалює, попросіть пораду для вибору іншої тему. 

ІІІ. ВИБІР ФОКУСУ

А.     Ваш фокус має бути специфічним, таким як „Як Україна прийняла християнство?” замість „Історія Християнства”.

Б.      Краще зробити добру роботу по простій темі, ніж погану роботу по комплексній темі. Ви повинні розкрити Вашу тему у заданому об’ємі роботи повністю.

В.     Шукайте можливі фокуси в матеріалах, які Ви читаєте. Вибирайте відповідно до того,
1. які матеріали відповідають темі завдання, розміру, масштабам і типу роботи;
2. який фокус ймовірно дасть Вам найвищу оцінку.

Г.      Ви можете поєднати кілька тем, які разом можуть сформувати фокус.

Д.     Будьте готові змінити Вашу тему або Ваш фокус під час процесу досліджень:

1.      Можливо не буде достатньо матеріалу на дану тему.

2.      Можливо буде забагато матеріалу для Вашої роботи, щоб встигнути вчасно її виконати.

3.      В тлумачній/оцінювальній роботі матеріал, який Ви не розкрили, може послужити причиною, щоб Ви змінили Ваше тлумачення чи оцінку.

IV. СТРАТЕГІЯ ПІДБОРУ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ

А. Починайте чим раніше. Виділіть собі достатньо часу прочитати, опрацювати матеріал, обрати тему і завершити роботу вчасно, замість того, щоб поспішати в останні дні перед терміном здачі.
Ціль:

1.      Оглянути літературу і інші джерела матеріалів по темі. Це може включати як друковані матеріали, статті, матеріали на компакт-дисках, аудіо-, відеокасетах, джерела з Інтернету та особисті інтерв’ю.

2.      Зібрати інформацію по своїй темі. Суть роботи з матеріалами – знайти і дослідити різні точки зору на поставлене питання і оцінити його на основі Біблії.

3.      Скласти робочу бібліографію (перелік літератури) за алфавітним порядком. Це потрібно зробити на початку, щоб під час підготовчої роботи помічати для себе, де знаходиться потрібний Вам матеріал.

Б. Матеріали дослідження поділяються на:

1.      власні – власні спостереження, переживання, емоції і т.п.

2.      запозичені – ті, що містять чужий досвід. Перш за все це – книги, журнали, газети і т.п. Також сюди може входити досвід ваших знайомих. Щоб використати його кращим чином, варто взяти інтерв’ю у людини, історію з життя якої ви хочете використати.

В. Порядок використання матеріалів:

1.      Вивчення Святого Писання. Кожне дослідження має виконуватися у відповідності з глибоким вивченням того, що говорить Біблія про предмет даного дослідження.

2.      Особистий духовний досвід. Деякі істини доступні природному людському розуму, а інші даються в Божественному об’явленні. До цього розділу матеріалів відносяться:

а.      Роздуми, спостереження над Словом Божим, богословськими та життєвими питаннями.

б.      Свідчення ін. людей, бесіди з іншими, досвідченими людьми дають ширше розуміння проблем, допомагають подолати власні стереотипи мислення і збільшують власний досвід.

3.      Вивчення богословської літератури. Крім Писання, власного досвіду та свідчення інших віруючих, важливим джерелом богословського знання є досвід Церкви.

Г. Джерела книг:

1.      Загальні джерела такі як: енциклопедії, симфонії, лексикони, довідники, коментарі та ін.

2.      Специфічні джерела.

Д. Робоча бібліографія:

1.      Записуйте прізвище, ім’я автора, назву кожної книги, яку Ви хочете дослідити, місце і назву видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок.

2.      Знайдіть код книг і за ними шукайте книги в бібліотеці.

Е.      Опрацювання матеріалу рекомендується здійснювати наступним чином:

1.      Впорядкувати зібраний матеріал – тобто перечитати його і розкласти згідно з планом;

2.      Розчистити його – звільнитися від всього зайвого для даної теми;

3.      Перевірити зміст нотаток на відповідність темі дослідження.

V. ПРОЦЕС

А.     В першу чергу переконайтесь, що Ви добре зрозуміли тему роботи. Тема роботи має бути завжди перед очима: як при складанні плану, так і при написанні роботи.

Б.      Розпочинайте, коли Ви знайдете і прочитаєте книги і статті.

В.     Запишіть номери сторінок, з яких Ви робили нотатки.

Г.      Коли Ви читаєте, починайте занотовувати те, що Ви знайшли стосовно своєї теми – концепції (ідеї), джерела, проблеми, питання і сфери, в яких спеціалісти згоджуються або не згоджуються.

Д.     Документи з періодичних видань:
Запишіть повну назву періодичного видання, порядковий номер або повний номер, місяць і номер випуску, включіть номери сторінок статті і автора статті. Запис повної інформації збереже в майбутньому час.

Е.      Запишіть нотатки своїми власними словами. Однак, якщо є цитата або копія розмови, наводьте її точно.

Є.  Майте визначену систему для роблення нотаток (чорнових записів).

1.      Один спосіб – використовувати один бік аркуша, тоді окремі нотатки можна буде вирізати і покласти в логічному порядку, коли буде писатися робота.

2.      Другий спосіб – використовувати комп’ютер.

3.      Завжди записуйте джерело кожної нотатки.

Ж. Почніть організовувати Ваші нотатки в логічні групи, коли Ви збираєте інформацію.

З.   Запишіть ваші тези. Теза – це окреме речення, зазвичай у Вашому вступі, яке:

1.      проголошує позицію, яку Ви займаєте у Вашій письмовій роботі,

2.      визначає шлях, яким Ви будете організовувати Вашу письмову роботу,

3.      веде до Вашого висновку.
Зробіть додаткове дослідження, якщо Ви бачите, що Вам необхідні додаткові дані для написання тез.

И. Приступайте до написання чорнового варіанту роботи.

І. Спершу складіть план.

1.      Як і сама тема, складання плану вимагає тривалих роздумів і «виношування». Цей процес взаємопов’язаний.

2.      В перші рази написання богословських досліджень бажано проконсультуватися з керівником і узгодити план, перш, ніж приступати до написання самої роботи.

3.      Мета складання плану – розділити складне питання на ряд простих питань і таким чином отримати робочий інструмент дослідження, що дозволить визначити складність поставленого питання, границі дослідження і допомогти організувати цілеспрямований збір і групування матеріалу.

4.      План продумується до тих пір, покине будуть досягнуті найбільш можлива ясність, точність та логічна послідовність роботи.

5.      Плани бувають трьох видів: простий, складний та цитатний.

6.      Простий план має наступний вигляд:

  І. ЗАГОЛОВОК

             II. ЗАГОЛОВОК

            III. ЗАГОЛОВОК

 Приклад: Тема: «Суспільна діяльність Церкви у наш час»

                                                                   I.      Церква і політика.

                                                                II.      Церква і соціальні програми.

                                                              III.      Церква і виховання молоді.

                                                             IV.      Церква і засоби масової інформації.

7.      Складний план – це розширення простого плану шляхом розгалуження основних пунктів. Тобто, кожен пункт може мати свої підпункти. Ті, в свою чергу, можуть мати свої підпункти і т.д. І зазвичай у складний план входять вступ та висновки.

I.        ВСТУП

II.     ГОЛОВНИЙ ПУНКТ (назва)

А.     Головний підзаголовок

1.       другорядний підзаголовок

a.                                         підзаголовок

i.                                   підзаголовок

ii.                                 підзаголовок

2.       другорядний підзаголовок

Б.      Головний підзаголовок

II.     ГОЛОВНИЙ ПУНКТ (назва)

III.   ГОЛОВНИЙ ПУНКТ (назва)

IV.  ВИСНОВКИ

 Приклад: Тема: «Суспільна діяльність Церкви у наш час»

                                                                   I.      Вступ

                                                                II.      Різноманітність суспільної діяльності Церкви у наш час.

А.     Церква і політика.

1.      Відношення церкви до політичної діяльності загалом.

2.      Відношення церкви до виборів.

Б.      Церква і соціальні програми.

1.      Праця з безпритульними дітьми.

2.      Програми по годуванню бідних.

3.      Праця із залежними людьми.

В.     Церква і виховання молоді.

1.      Праця з церковною молоддю.

2.      Праця з позацерковною молоддю.

Г.      Церква і засоби масової інформації (ЗМІ).

1.      Відношення членів церкви до ЗМІ.

2.      Використання ЗМІ як засобу для поширення Доброї Новини.

                                                              III.      Висновки

 8.      Цитатний план подібний до простого, але замість простих непоширених речень тут вживаються цитати, які відображають суть даного питання.

 Приклад: Тема: «Суспільна діяльність Церкви у наш час»

                                                              I.      «Віддавайте кесарю – кесареве».

                                                           II.      «Люби свого ближнього, як самого себе».

                                                         III.      «Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!»

                                                        IV.      «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім»

 9.      Кожен заголовок і підзаголовок повинен мати назву.

10.  Риси хорошого плану:

·        Єдність – це означає слідування головній темі та цілі;

·        Порядок та гармонія – впорядкованість схеми викладу, послідовність; розподіл матеріалу в логічному порядку (незначне передує значному; негативне передує позитивному; теза передує антитезі);

·        Пропорційність – збалансованість по думках і по об’ємах складових частин, коли всі частини підходять до своїх місць по плану викладу. Кожна частина має бути розкрита достатньо повно.

·        Прогресивність: цілеспрямованість викладу – рух до головної цілі дослідження.

11.  Не слід надто ускладнювати план, роблячи багато рівнів заголовків.

12.  Пункти плану повинні бути взаємопов’язаними і вип­ли­вати один з одного.

13.  Підпунктів плану має бути не менше двох.

14.  При складанні плану слід пам’ятати: пункти плану – це частини розкриття теми, по можливості складені в певній послідовності.

15.  Пункти плану – не просто якісь спрямовуючі речення, а заголовки частин роботи.
Намагайтеся пункти плану зробити одного стилю (всі запитальні речення або всі розповіді речення, з однаковим початком, ...).
Приклад:
                 1. Діяльність Бога у Євангеліях.
                 2. Діяльність Бога у книзі Дій.

Ї. Напишіть вступ.

1. Ваша теза розпочинає Ваш вступ.
Приклад: Християни вірять, що Бог вирішив відкритися людині через Своє записане слово – Біблію.

2. Вступ є початковою частиною роботи, яка має ціль зацікавлення та орієнтації читача в подальшому матеріалі, підготовка його до засвоєння основного тексту, введення його в область даного дослідження. Він відштовхується від теми роботи, ставить постановку завдання до всієї роботи, яку Ви будете виконувати. Відразу ж після зацікавлення та орієнтації слід переходити до основної частини, не розтягуючи вступ.

3. Вступ має займати об’єм не більше 7 % від усієї роботи.

4. Порада: буде цікаво й ефектно використати інформацію, що на даний момент хвилює суспільство, церкву і т.п.; процитувати якісь точні цифрові дані, документи; навести визначення термінів із словників.

Й. Основним вмістом вашої роботи є головна частина. Вона:

1.      складається з опису проблеми, оповіді та міркування.

2.      обов’язково має містити детальний богословський аналіз теми в цілому, який завершується синтезом, узагальненням думок та результатів.

3.      розкриває широту богословських поглядів студента, його вміння проводити самостійне богословське дослідження, аргументовано обґрунтовувати і викладати свою точку зору, демонструючи духовну зрілість студента.

4.      намагається дати відповідь на поставлене у вступі завдання, використовуючи різноманітні джерела і точки зору, наводячи докази на користь вашої позиції.

5.      спершу дає опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Опис мусить плавно перетекти в оповідь. У міркуванні плавно розкривається суть проблеми за допомогою логічних аргументів, використовуючи незаперечні факти. При цьому можна нарощувати аргументацію поступово, щоб кожна наступна думка підсилювала попередню. Міркування можна урізноманітнити яскравими ілюстраціями.

К. Висновок – це підсумок, переконання, Ваша власна коротка відповідь на поставлене у вступі завдання, і наслідки, які випливають з цієї відповіді.

1.      Тут ви можете узагальнити в стислому вигляді всі основні результати (положення основної частини), підкреслити головну думку, дати заклик.

2.      Можна вказати те нове, що ви відкрили для себе в даному дослідженні.

3.      Висновки можна оформляти у вигляді тез, тобто коротко сформульованих і пронумерованих окремих положень.

Л. Додатки:

1.      В додатки виноситься весь допоміжний матеріал. При цьому враховується, що для засвоєння основного дослідження, вивчення матеріалів, винесених в додатки, не обов’язкове.

2.      В додатки поміщаються різні схеми, списки, таблиці, графіки, копії архівних матеріалів, записи інтерв’ю, списки скорочень та умовних позначень.

3.      Всі додатки оформлюються на окремих аркушах. Кожен додаток має мати свій заголовок і надпис: «Додаток» з позначенням його порядкового номера без №.

Наприклад: «Додаток 1».

М. Перелік літератури обов’язково вказується в кінці роботи, але він має бути правильно складений і повністю готовий після чорнового варіанту роботи.

Н. Прочитайте і дайте іншим прочитати Вашу роботу.

1.      Прочитайте Вашу роботу вголос для себе. Перевірте, чи аргументи є гармонійними, логічними і переконливими, коли Ви читаєте вголос.

2.      Дайте одному або двом досвідченим людям прочитати і критично оцінити письмову роботу. Внесіть поправки, якщо це необхідно і напишіть чистовий варіант роботи.

О. Додаткові поради:

1.      Стиль написаної роботи має мати такі основні характеристики:

а.       Духовний характер викладу;

б.      Доступність розуму та серцю широкого кола віруючих читачів.

2.      Перш за все у роботі розгляньте і дайте визначення основним термінам. Для цього скористайтесь довідниковою літературою. Потім переходьте до розкриття теми. Розуміння термінів допоможе Вам зрозуміти суть завдання, що стоїть перед Вами і, можливо,  дасть напрям у Вашій роботі.

3.      Мова твору має містити простоту, красу, насиченість, чіткість та точність.

4.      Абзаци не мають бути відірваними один від одного. Перше речення абзацу – це вступ до розкриття якоїсь часткової думки (ідеї), яка буде розглядатися в наступних реченнях цього абзацу.

5.      Пишіть повну інформацію, не використовуйте зворотів типу „всі ми знаємо, що...”, якщо це не так і Ви не плануєте доводити даного твердження. Усі ключові твердження потрібно доводити. Доводьте свою точку зору так, ніби Ви звертаєтесь до людей, які нічого з даного питання не знають або все заперечують. Задавайте собі більше запитань і шукайте на них відповідь. Тоді дана робота насправді принесе Вам користь і може пригодитися у Вашому житті.

6.      Пам’ятайте: цитати не замінюють власної думки. Вони лише дають можливість показати різні точки зору на пункти Вашої роботи. Потім Вам потрібно знайти і зважити різні точки зору на поставлене питання, і на основі Біблії, подати свою точку зору. При цьому має бути конкретно вказано на яких місцях Біблії Ви базуєтесь. Так Ви можете перевірити, на чому справді базуються Ваші погляди і чи міцно Ви ґрунтуєтесь на Біблії.

7.      Якщо вступ занадто великий, то робота нагадуватиме немовля, в якого велика голова й мале тільце. При розтягнутих висновках робота буде подібна до жирафи з малесенькою головою, але занадто довгими ногами (по книзі Абрамович С.Д., Чікарьков М.Ю. «Риторика»)

ПОРАДИ ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Написання рефератів частково схожі, а частково відрізняється від написання дослідницьких робіт. Тому спершу слід уважно вивчити правила написання дослідницьких робіт.

А.     План, вступ та закінчення складаються студентами самостійно.

Б.      Основна частина складається з цитат різних матеріалів, які студент поєднує своїми переходами, та при потребі поясненнями. Кількість цитат не є обмеженою, як при написанні дослідницьких робіт.

В.     Правила пошуку та побудови реферату в основному співпадають з правилами написання дослідницьких робіт.

Г.      Кінцевий результат – письмова робота, яка повністю розкриває задану тему, в якій основне місце займають цитати з творів різних авторів, поєднані і прокоментовані студентом.

 

 

   

   На верх

 
   
 

Головна  |  Новини  |  Про ТБС  |  Абітурієнтам  |  Студентам  |  Випускники  |  Фотогалерея  |  Посилання

Сторінка студентів  |  Історія  |  Програми  |  Викладачі  |  Бібліотека  |  Молитовні прохання  |  Контакти

© 2016 Тернопільська Біблійна Семінарія

Designed and hosted by www.LikeW.com