|
|||||||
|
|
ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ ХВЄ с. ЧАЙЧИНЦІ ЛАНОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ Далекого 1921 року тридцяти однорічний житель с. Чайчинці Данилюк Гнат Васильович пішов одного недільного ранку в с. Передмірку на зібрання євангельських християн, тому, що чув, що появилась якась нова віра, а будучи людиною побожною, його це зацікавило. Почуте слово Боже глибоко впало в його серце і він покаявся. У 1922 році прийняв святе по вірі водне хрещення і почав проповідувати Слово Боже своїм односельчанам. Першими віруючими були в Чайчинцях брати Яцюки; - Григорій, Михайло, Василь, а також Данило Бердюк з сім’ями. У 1922 році повірив Максим’юк Маркіян з сім’єю. Утворилась церква, яка 1923 році вибрала пресвітером Данилюка Гната Васильовича, який у 1924 році був рукопокладений євангелістом Шендеровськм. Церква зростала, Слово Боже проповідувалось. Але виникла потреба в домові молитви і тоді 1933 році брат Максим’юк Маркіян будуючи хату, спеціально спроектував велику кімнату для проведення богослужінь. На все село було чути спів євангельських пісень з відкритих вікон хати брата Маркіяна, яка була збудована на горбочку, під час богослужінь. Випробування прийшло для церкви, коли у 1938 сім’ї братів Яцків і Данила Бердюка емігрували в Аргентину. Невіруючі насміхались, говорили до брата Маркіяна, що скоро ти один штунда лишишся в селі. Але на місце тих, що вибули, Господь пробуджував інших і знову церква поповнювалась і жила. У важкі повоєнні роки 9 братів за свою віру в Бога відбували покарання на Сухобезводній. Це були такі брати: Марценюк Антін, Незбрицький Григорій, Базан Яків, Барва Кузьма, Король Феодосій, Яцюк Григорій, Бесцедін Денис. У 1950 році сім’я брата Данила була репресована і вивезена на Сибір, а у 1961 році громаду с. Чайчинці було приєднано до громади с. Перед мірка. У 1975 році тут рукопокладають на дияконське служіння брата Незбрицького Григорія з Чайчинець і тому часто вечірні служіння проводилися в Чайчинцях. У 1988 році брат Григорій відійшов у вічність, а в 1991 році віруючі с. Чайчинець вирішили проводити богослужіння у своєму селі, як філіал Передмірської церкви. Для цього сім’я Костюків, Володимира і Зіни віддали належний їм будиночок. Так пройшло 7 років. У 1998 році віруючі села Чайчинець вирішили утворити окрему громаду. Пресвітером громади вибрали Незбрицького Олега Григоровича, який був рукопокладений у 1999 році. Виникла потреба у приміщенні для богослужінь і тому зразу ж почали з Божою допомогою будувати Дім Молитви. На даний час будова перебуває в стадії завершення. Церква нараховує 35 членів. Багато з них пенсійного віку, але живемо надією на Господа ...
|
Головна | Новини | Про ТБС | Абітурієнтам | Студентам | Випускники | Фотогалерея | Посилання Сторінка студентів | Історія | Програми | Викладачі | Бібліотека | Молитовні прохання | Контакти |
© 2006 Тернопільська Біблійна Семінарія Designed and hosted by www.LikeW.com |