|
|
|
||||||
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Сторінка студентів |
||||
|
Суть молитви (реферат Дудок Марії з предмету "Гомілетика-І")
ПЛАН
І. ВСТУП ІІ. МИ ГОВОРИМО – БОГ СЛУХАЄ ІІІ. БОГ ГОВОРИТЬ – МИ СЛУХАЄМО IV. РЕЗУЛЬТАТ МОЛИТВИ – ЗМІНА НАШОГО ЖИТТЯ V. ВИСНОВКИ
І. ВСТУП
Найбільша справа, яку ми можемо робити для Бога і людей – це молитва. Молитва, звичайно, ще не все, але вона головна в нашому житті. Вона слугує мірилом духовного стану людини, тому що, щоб молитися істинною молитвою, людина повинна бути перш за все відвертою і правдивою в своїх внутрішніх мотивах і в своєму житті. Якщо ж людина володіє щирістю серця і відводить молитві належне їй місце, тоді і її служіння, і пожертвування, і слава будуть найвищим свідченням про перебування в ній Бога. Бог створив і спас нас для того, щоб мати з нами спілкування. Найкращим методом спілкування з Богом є молитва. Бог говорить з нами через Біблію, яку роз’яснює нам Святий Дух і який одночасно дає можливість розуміти її. Потім ми говоримо Богові про себе, про своїх близьких, інших людей і наша розмова будується як відповідь на сказане Ним. Ця дивовижна бесіда відбувається на протязі всього нашого життя. Не секрет, що з молитвою в тій чи іншій мірі знайомі майже всі. Навіть в найбільш примітивних релігіях молитва є частиною ритуалів і присутня вона в нехристиянських культах. Для одних молитва - це повторення завчених фраз. Для других – це метод отримання милості від Всевишнього в хвилини горя і біди, а іншими вона сприймається як психологічне тренування. Наше дослідження торкається лише християнської молитви - молитви, яку ми знаходимо на сторінках Біблії [1, с. 11]. Біблія навчає нас молитися: 1. На одинці – „ А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в тайні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”. [3, Мт. 6: 6] 2. Разом з іншими людьми – „Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, із Марією, матір’ю Ісусовою, та з братами Його”. [3, Дії 1:14]. Прохання, в якому люди смиренно визнають свої потреби і віру в Бога, залежність від Його мудрості і милості і є молитвою, яка найбільш зустрічається в Біблії. Ісус навчає, щоб ми зверталися до Бога-Отця у ім’я Його, тобто в ім’я Ісуса Христа. „Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє”[3, Ів. 15:16] Це означає визнавати Його як Посередника і очікувати від Нього підтримки, як від того хто клопочеться за нас перед Отцем. Ми можемо приносити свої потреби до Бога, проявляти настирливість і знати, що Він відповість на нашу молитву. Проте, ми повинні пам’ятати, що Бог, який краще нас знає, що добре для нас, може не відповісти на деякі наші прохання. Якщо Він відмовляє нам, то тільки тому, що в Нього є для нас щось значно краще.
ІІ. МИ ГОВОРИМО - БОГ СЛУХАЄ
Люди молитви – це люди сили. Ми живемо в той час, коли як ніколи, нам потрібна Божа допомога. Сили зла все більше і більше повстають проти дітей Божих. Самі по собі люди нічого не можуть зробити у відповідь. Лише в Бозі ми можемо знайти порятунок і сили. Молитва – це своєрідний міст до Бога, через який ми приходимо у Його присутність і можемо мати з Ним неймовірне і прекрасне спілкування. Бог хоче, звичайно, щоб ми зверталися за Його допомогою в кожній потребі: „До мене поклич в день недолі, - Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!” [3, Пс. 50:15]. Однак у Своїй любові Бог бажає, щоб ми промовляли до Нього не тільки про наші потреби, але й про все, що в нас на думці. Як люблячі батьки радіють, коли їхні діти розповідають їм про свої турботи і радості, так і Бог дуже задоволений, коли ми обговорюємо з Ним все, що на нашому серці. Ми можемо виливати наші серця до Бога, щоденно в молитвах і розповідати Йому про все! Така відкритість зворушує нашого Небесного Отця! [10, с. 4]. Впродовж років європейці розповідали оповідання про громадян, які готувалися коронувати свого царя. Цілі натовпи людей позбиралися, щоб бачити, як новий цар йтиме в процесії. Один дванадцятирічний хлопчик почав проштовхуватись крізь натовп. Він добрався аж до варти, але й крізь неї він старався пройти. Вартові його зупинили і сказали: „Ти не можеш туди добратися, хіба ти не знаєш, що той чоловік то – король?” Малюк відповів: „Може то й король, але то також мій тато!”. Ми можемо наблизитися до Божого престолу з такою ж упевненістю, як цей дванадцятирічний хлопчик, який простував до свого батька – короля. Через Ісуса Христа ми всиновлені діти Божі. Боже милостиве всиновлення дає нам сміливість молитися. „Бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього ми кличемо: „Авва, Отче!” [3, Рим. 8:15] Ісус уможливлює нашу розмову з Богом. Він усунув гріх-перепону між нами і Богом. Він уможливлює наше наближення до Творця світу з нашими, навіть найменшими проблемами. Автор листа до Євреїв чітко роз’яснює, що Ісус був випробуваний у всьому, подібно до нас і тому Він нас розуміє. Коли ми починаємо кожну молитву розмовою з Богом і бачимо Його любов і благодать в Ісусі, то можемо молитися з радістю. „Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”. [3, Фил. 4: 4-6] Бог закликає нас до радості. Він любить нас і хоче, щоб ми раділи і в усьому покладалися лише на Нього. Закликає нас ні про що не турбуватись, але це не означає, що ми повинні бути пасивні, а навпаки, докладати зусилля: молитися, виявляти Богові все, що в нас є, всі наші труднощі, всі наші радості і переживання. А Він обов’язково пошле Свою відповідь нам, адже Бог завжди чує нас. Якщо ми будемо з Ним, то і Він буде з нами. „Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?” [3, Римл. 8: 31]. Бог є нашим Батьком, а ми Його дітьми, тому ми можемо завжди з сміливістю приходити до Нього і спілкуватися з Ним. Ми можемо не боятися, що Бог не вислухає нас. У всій Біблії ми знаходимо запевнення в тому, що нам лише варто звернутися до Бога, а Він як Батько чекає цього. Ми говоримо до Бога, а Він чує нас. Молитва – це спілкування з Богом. Гріх роз’єднав людину з Богом і людина не змогла би вступити в розмову з Ним, якби Господь Ісус Христос не відновив розірваний зв’язок. Ми вертаємось до Бога Отця, через Ісуса – шляхом прощення наших гріхів. Жертва Ісуса Христа – ось причина і основа для молитви людини. В євангельських розповідях ми зустрічаємо декілька вказівок Ісуса Христа стосовно молитви. 1. В Євангелії від Матвія читаємо: „Коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, - станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, - там Я серед них.” [3, Мт. 18: 19, 20]. Христос присутній поміж ними. Завжди, коли збираються люди для молитви у Ім’я Ісуса Христа, то їх на одного більше. Сам Ісус молиться в цю мить разом з нами, і навіть, якби можна було б припустити, що Бог нас не слухає, то молитву Свого Сина Він завжди чує! І всюди, де лине щира молитва, Господь Ісус приймає участь у ній і перетворює її на власну. 2. Євангеліст Марко писав: „Майте віру Божу! Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, - то буде йому! Через те говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.” [3, Мр. 11: 22-24]. Тут Христос особливо підкреслив слово „Божу”. Головними діючим лицем в молитві є Бог. Господь, як ми бачимо, говорить про неможливу річ. Таке явище ніколи не відбувалося, і більше того ми ніколи не чули, щоб Ісус дійсно наказував грі перей1ти з одного місця на інше, можливо, в цьому ніколи не було потреби. Але Він спеціально бере в приклад неможливе, чого ми собі і уявити не можемо, щоб показати всю силу і могутність молитви. 3. В Євангелії від Івана ми читаємо: „І коли що просити ви будете в Ім’я Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню”. [3, Ів. 15: 7]. Слово „будете” має особливе значення. Це не означає „мимоходом”. Зовсім ні! Це означає: бути постійно і незмінно. Практичне значення цих слів таке: „Якщо будете в Мені і вникнете в суть моїх слів, просіть всього, чого хочете і Я зроблю так”. Всі ці приклади свідчать про глибину молитовних прохань. Дозволено просити всякому і просити все. Але повинні бути виконані три умови: а. Молитва повинна бути в Ім’я Господа Ісуса; б. Людина має перебувати в тісному спілкуванні з Ним; в. Потрібно мати віру в те, про що ми просимо.
ІІІ. БОГ ГОВОРИТЬ – МИ СЛУХАЄМО
Найкращим союзником Переможця буває людина, яка залишаючись на полі життєвої битви змінює своє життя в безпосереднє злиття із своїм Спасителем. Тільки перед такою людиною сатана не може встояти. Тільки така людина володіє непереможною духовною силою. Людина, яка віддає себе Богу, надає Йому можливість працювати безпосередньо в своєму житті. Якщо людина хоче служити Богові, вона повинна знати, що хоче Бог, щоб вона зробила для Нього. Щоб знати, що хоче Бог, вона повинна спілкуватися з Богом і чути те, що Він каже їй. [4, с. 22]. В питанні про молитву слух має надзвичайно важливе значення. Він навіть набагато важливіший ніж мова. Перш ніж розпочати говорити, маленькі діти чують слова. В нормальних умовах говорити вчаться через те, що вони чують. Такий закон природи. Розум формується, головним чином, за допомогою вух і очей. Що чує вухо розум обдумує і язик промовляє. Про таку послідовність ми можемо прочитати в книзі Ісаї, де він говорить про Господа, який впливає на людину через її слух. „Господь Бог мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні” [3, Іс.50: 4]. Бог промовляє до нас, щоранку збуджує вухо, дарує нам мову вправну і тільки тоді ми можемо зміцнити змученого. Багато з нас тому і не володіють „мовою вправною”, що ми мало прислухаємося до Божого голосу. Із сміливістю можемо сказати, що всі люди, які володіють могутнім даром молитви мають і велике пізнання про Бога. Вони особливо чуйні в розумінні дій Бога і прийняті благоговінням перед Його безмежною любов’ю і величчю [4, с. 96]. В Біблії (В Старому Заповіті) зображені три мужі, які особливо глибоко пізнали таємницю могутньої молитви. Пророк Єремія пише, що коли Бог говорив з ним про розбещеність ізраїльського народу, Він сказав так: „Якщо став би Мойсей і Самуїл перед лицем Моїм, - то душа Моя до народу цього не звернулася б!” [3, Єр. 15: 1]. Апостол Яків приводить приклад мужа віри – Іллю, нагадуючи про його чудодійну молитву. Мойсей, Самуїл, Ілля – це були надзвичайні люди. Вони проявили себе як слухняні Богу мужі. Мойсей зібрав євреїв в окремий народ і поклав в основу всього свого життя закон Бога. Самуїл був терпеливим вчителем народу, він ввів новий порядок в житті народу. Ілля був ревним захисником поклоніння істинному Богові в той час, коли таке поклоніння прийшло в повний занепад і було близьке до зникнення. Ці три мужі за свідченням писання були великими по силі своєї молитви. Але як вони стали такими? Чому Бог чув їхні прохання, звер6нення? Чому їх назвали мужами молитви? Відповідь проста! Вони дуже уважно прислухалися до голосу Божого. Цікавим є те, що їхній духовний слух розвивався ще з раннього дитинства і на протязі тривалого часу так, що вони звикли чути звуки голосу Божого в шумі земного життя. Бог в своїй великій премудрості склав чудовий план, але для здійснення цього плану Богу потрібні люди. До людського серця Бог наближається через іншу людину. Саме ми маємо сказати іншим людям про Бога, про Його милість і Його спасаючу любов, бути Його посланцями в цьому буремному і грішному світі. Бог постійно говорить до нас і нам лише потрібно відкрити наші духовні вуха і почути, що скаже Він особисто нам. Дуже часто ми думаємо, що знаємо як поступити в тій чи іншій ситуації, але в результаті помиляємось. Єдиним виходом є звернення до Бога і очікування того, що скаже Він. Якщо ми будемо в своєму житті слухати голосу Божого, наше життя буде належати Богу, всі наші думки, всі наші вчинки будуть лише для слави Його. Наше життя буде радісним і навіть, якщо прийдуть труднощі, ми подібно біблійним мужам з молитвою здолаємо ці труднощі.
IV. РЕЗУЛЬТАТ МОЛИТВИ – ЗМІНА НАШОГО ЖИТТЯ Як не може рости очерет без води, так само не може християнин жити без Бога, без Його підтримки. Як вже зазначалось в попередніх питаннях, ми спілкуємось з Богом через молитву. Саме молитва є , так званим, засобом зв’язку. Ми говоримо Богові про наші подяки, переживання, життєві труднощі і Він дає нам відповідь. Бог впливає на нас, наше життя. Він втручається в наші обставини і Сам вирішує їх у своєму безмежному милосерді до нас. Часом життя мені нагадує клавіші роялю – чорні та білі: білі – щасливі і спокійні дні, коли ми насолоджуємось спокоєм та благополуччям; чорні – дні незгоди та переживань, коли здається, що немає ніякого виходу із складних обставин. Але всі піаністи знають, що без чорних клавіш ніяк не обійтись. Якщо спробувати зіграти якийсь музичний твір ігноруючи чорні клавіші, то відразу зазвучить щось не так: нема мелодії, порушена гармонія. [9, с. 146]. У своєму житті ми також зустрічаємо білі та чорні смуги. Нікому не подобаються чорні полоси, але без них ніяк не обійтись. Тай сам Христос ніколи не обіцяв, що у нашому християнському житті все буде безхмарно і прекрасно. Живучи на цій землі, ми, як усі люди, будемо хвилюватися, хворіти, переносити втрати тощо. Але Бог обіцяє нам Свою допомогу у всіх наших переживаннях. Коли у нас трапляється біда, ми приходимо до Бога у молитві і просимо Його, щоб Він допоміг нам. Бог допускає в нашому житті труднощі, щоб навчити і зміцнити нас. „Бо кого Господь любить, картає того, і кохає немов батько сина!” [3, Пр. 3:12]. Бог дуже хоче, щоб наше життя було святим, щоб ми змінювались у подобу Його Сина Ісуса Христа. „Бо я Господь, Бог ваш, і ви освятитесь, і будьте святі, бо Святий Я...” [3, Лев. 11:44]. Багато молитви – багато сили, мало молитви – мало сили, немає молитви – немає сили. Скільки буде в нас молитви стільки сил в нас буде для життя, і не просто життя, а життя праведного, життя для Бога. Чим більше ми будемо спілкуватися з нашим Господом, тим тіснішими будуть нашу стосунки з Ним. Якщо ми будемо постійно перебувати у молитві, то наше життя буде належати повністю Богові. Коли ми молимось, то Бог відкриває нам волю Свою. Це не означає, що коли ми не молимось, то Бог не хоче відкриватися нам. Навпаки, Бог завжди стоїть біля дверей нашого серця і нам лише потрібно запросити Його до себе. Ми всі знаємо різницю між людиною, доходи якої дозволяють їй ледве-ледве утримувати свою сім’ю і підтримувати свою справу на плаву, і людиною, прибутки якої дозволяють їй розширювати свою справу і ще й допомагати іншим. В нашому житті трапляється так, що наших молитов вистачає лише для того. щоб мати силу не котитися вниз і утримувати зайняту позицію, але не мати сил для духовного росту і уподібнення Ісусу Христу. Такий стан швидше захисний, коли ми захищаємось від спокус, ніж наступальний, коли нам підкоряються все нові і нові вершини. І дійсно, коли ми начинаємо рухатись вперед, відчуваючи на собі великий вплив Божої могутності для нашого освячення і передачі безмежних благословень іншим, то нам потрібно більше, настирливіше і ревніше молитися. Розповідають одну історію, яка показує нам силу молитви. До Господа навернувся 63-річний китаєць, який 39 років підряд курив опіум. Його старі друзі, які перестали бачити його в курильні, запитали: „Куди ти подівся, Кінг? Ми вже думали, чи ти не помер?” Кінг відповів: „Так, я був мертвий, але тепер воскрес: я перестав бути рабом опіуму”. „А як же ти звільнився? Де ти взяв силу?” – запитували друзі. „На колінах” – відповів Кінг. Ця коротенька історія показує яким великим є результат молитви. Бо те, що для людини здається нездійсненним, це можливо для Бога.
V. ВИСНОВКИ Отже, молитва – це найголовніше в нашому житті, адже саме нею вимірюється духовний стан людини. Молитва – це найкращий метод спілкування з Богом. І ця дивовижна бесіда відбувається на протязі всього нашого життя. В молитві ми виражаємо і подяки, і прохання. Ми можемо ділитися з Богом всім, що траплялось в нашому житті. Саме в молитві ми можемо розділяти з Богом наші радощі і наші переживання. Наше спілкування з Богом полягає в тому, що коли ми говоримо, то Бог слухає, а коли говорить Бог, то ми повинні слухати Його. Молитва – це своєрідний міст, через який люди приходять у Божу присутність. Ми можемо наближатися до Божого престолу із сміливістю, приносячи Йому навіть найменші проблеми, адже Він є нашим Батьком. Адже у Біблії ми знаходимо, що нам лише варто звернутися до Бога, а Він як Батько чекає цього. Поряд з тим, ми повинні прислухатися до Божого голосу. Адже люди, є знаряддям у руках Божих. І саме через людей Бог наближається до сердець інших людей. Саме ми маємо сказати іншим людям про Бога, про Його милість і Його спасаючу любов. Ми повинні бути посланцями в цьому світі. Чим більше ми будемо спілкуватися з нашим Господом, тим тіснішими будуть наші стосунки з Ним. Господь – то мій Пастир і я хочу перебувати з Ним, тому що я знаю, що лише з Ним мені завжди буде добре. Я звертаюсь до свого Пастиря в усіх питаннях, завжди шукаю поради стосовно свого життя у Нього. Божа відповідь на нашу молитву по-різному впливає на наше життя.
3. Бог не відповідає на те, що ми просимо, але не тому, що Він не почув нас або не хоче нам відповісти, а можливо, тому, що те, чого ми просимо, Бог не може нам дати, тому що Він краще знає, що нам потрібно. 4. Молитва – це наша зброя в цьому неспокійному і гріховному світі. Маючи молитву у своєму житті, ми зможемо витримати всі нападки сатини, ми зможемо уподібнюватись Христу, освячувати своє життя і наближатися до вічності з нашим Небесним Отцем. Молитва в моєму житті є надзвичайною підтримкою. Коли мене зустрічають різні труднощі я радію з того, що в мене є найкращий Небесний Батько до якого я можу звернутися в будь-який момент з будь-яким проханням і Він, як добрий і ласкавий Отець обов’язково пошле свій порятунок. Він любить нас і завжди турбується і переживає за нас. Коли Він відповідає нам на нашу молитву, ми завжди відчуваємо Його підтримку. І яку б відповідь ми не отримали від Господа, через деякий час ми переконаємось, що вона є найкраща для нас.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|
|
Головна | Новини | Про ТБС | Абітурієнтам | Студентам | Випускники | Фотогалерея | Посилання Сторінка студентів | Історія | Програми | Викладачі | Бібліотека | Молитовні прохання | Контакти |
|
© 2006 Тернопільська Біблійна Семінарія Designed and hosted by www.LikeW.com |